ПІД ДОЩЕМ

ПІД ДОЩЕМ

Ми цілувались під дощем,

Співав нам вітер про кохання,

Став світ невидимим плащем,

Де не існує розставання.

І краплі падали з небес,

Як ніжні дотики до скроні,

Вони змивали смуток, стрес,

Даруючи нам світ гармоній.

Ми йшли по вулиці нічній,

Де світло ламп тремтіло тихо,

І в кожнім русі, як вві сні,

Живе кохання та утіха.

Дощ обіймав нас, мов тепло́,

Він шепотів про вічні миті,

І серце в серці розцвіло́,

Щоб назавжди́ разо́м світити.

І пам’ять ніжно берегла

Ті миті, що не знають скону,

Вона, мов зірка, пролягла

У глибину́ душі́ бездонну.

У мріях знову ми удвох,

Де дощ малює світ прозорий,

І кожен подих, кожен крок

Освічують і місяць, й зо́рі.

Ми цілувались під дощем,

Були́ ці миті незабутні,

Разо́м в житті з коханням йдем,

Бо почуття у нас присутні.

26.11.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025

ID: 1052183