Під звуки дощику у ліжку

Під звуки дощику у ліжку,

Лежить, на грудях склавши руки,

Співає тихо так і ніжно,

Під фортепіано тихі звуки.

З м'якої постелі не встане,

І по вустам стікають сльози,

Тільки в віконечко погляне,

А сонце світить їй на коси.

Руде волосся, світлі очі,

Бліде лице і сині губи,

І всі проблеми ці - дівочі,

Не розуміють зовсім люди.

І наче жити сильно хоче,

І кожен день на смак відчути,

Але це серденько дівоче,

Не розуміють зовсім люди.

І думає собі про щось,

І про майбутнє й про минуле,

Багато мрій не відбулось,

Багато мрій і далі буде.

А десь на іншому кінці,

Вже дощ не йде і тепло стало,

Молодий хлопець у руці,

Несе квіток з полів чимало.

Прийшов і руки всі тремтять,

Прийшов і серце сильно б'ється,

Згадав, як весело лежать,

Вона кричить, а він сміється.

Лиш простирадло у крові,

В голові злість, в зіницях блиск,

Вона тримає у руці,

Для нього свій останній лист .

-"Нехай життя буде коротким,

Нехай над тілом зацвітають

Кущі із запахом солодким,

Залиште там, нехай ростуть.

Хай дощик капає із неба,

То я з сльозами на очах,

Радію, дивлячись на тебе,

Як плачеш тихо в тих кущах."