Підходжу я до себе уві сні

Підходжу я до себе уві сні

Переконатися що я іще живий

І бачу двох, вони один в одній

Вони лежать ледь мертві і сумні

Суданських руж пелюстки у воді

І каркадили й спека твоїх вуст

Ліс із мережива, тамариксовий ліс

І ми у ньому голі й молоді

Амурські бархатисті стовбури

І молоді платани твоїх ніг

Я між дерев гублюся і лежу

І груди гір стискають як мури

Ми ягуари, я гуар і ти

І ці хвости і спалахи в очах

Строкаті дні і ночі наче дні

І ти смакуєш мною на губах

Я відтискаюсь тисячі разів

І повертаюсь тисячі й один

Ми розлітаємось на тисячі частин

Ми аж ніяк не ціле з половин

Ми засинаєм обійнявшись вдвох

Ми падаєм і лежимо на дні

Ми втомлені до мозоку кісток

Ми щАсливі, ледь мертві і сумні


Мертвий Мисливець