Підземна річенька

Моя душа підземна річенька

пливе пливе в краї незнані

а світ навколо тиха ніченька

дзвенять пісні десь там весняні.

У стисках бурі в стисках туги

моя душа живе гартується

й у вихрі смілім білохуги

вона колись колись розбудиться.

Так хай пливе зловісноріченька

в моря країв темно-незнаних

хай світ широкий тихоніченька

пісень збира ясно-весняних.

2. XII. 1913. Київ