ПІСЕНЬКА

Частіше дивися в небо.

Дивися часто.

Частіше дивися в небо –

Не бійся впасти.

Дивися в прозоре небо

І в хмари сірі.

Тому, хто дивиться в небо,

Зростають крила.

У синім небі пташина сама летіла.

Дивилась на землю пташина – шукала зграю.

Давно шукала – зовсім згубила сили.

Та – впала, про неї й досі ніхто не знає.

Летіла зграя по небу – пташину звала.

Летіла зграя по небу – на південь майже.

Одна пташина від зграї десь там відстала,

І де тепер та пташина – ніхто не скаже.

Частіше дивися в небо.

Дивися часто.

Частіше дивися в небо –

Не бійся впасти.

Дивися в прозоре небо

І в хмари сірі.

Тому, хто дивиться в небо,

Зростають крила.

Блукала собі дівчина – сама, на волі.

Блукала собі дівчина – шукала щастя.

Нікому не побажала лихої долі.

Їй серце було відкритим – так просто, навстіж.

Зустріла такого само – і не впізнала.

Тому що ішла землею, а він – під небом

Її не бачив – навколо було цікаво.

А може – летів. А може – все так і треба.

Частіше дивися в небо.

Дивися часто.

Частіше дивися в небо –

Не бійся впасти.

Дивися в прозоре небо

І в хмари сірі.

Тому, хто дивиться в небо,

Зростають крила.