Після авансу

Чоловік аванс одержав, здибався з дружком

Та добряче й причастився просто під ларком.

І, п’янющий, як то кажуть, у дрезину, в дим,

Почвалав у дитсадочок за дитям малим.

Там схопив синка за руку і повів, як міг.

Не устиг він ще ступити дома й на поріг,

Як дружина в крик, у сльози: — В тебе сором є?

Ти привів чужу дитину. Де ж дитя моє? —

Чоловіка в різні боки буйний хміль хита.

— А яка тобі різниця? — жінку він пита. —

Чи чужого прихопив я, чи привів свого…

Ти ж назад відтарабаниш завтра знов його.