Після ночі з тобою 6#121

Знаєш, після ночі з тобою, я так не хочу полишати твої обійми,

Що після, мені хочеться жити ці дні, щоб знову з тобою заснути.

Є відчуття, що цей час, поруч із тобою, я ніби беру у всесвіту взайми,

А як відомо, за занадто тепле літо, ми ще будемо змушені зимою, мерзнути.

Знаєш, я всесвіту віддам за тебе, все що буде треба, та навіть з відсотками,

Але це все варто буде лише в тому випадку, якщо ти будеш щасливою.

За моїми думками, віршами, емоціями, памʼяттю, та іншими неважливими нотатками,

Легка твоя постать, без мого впливу зайвого, стає ще більше, для мене, звабливою.

Знаєш, я не очікував, що все так може в Гордіїв вузлик сплестися.

Так, що і розплутати, розвʼязати, розрубити може ніколи не схотітися.

І я навіть не знаю, що, та чому з нами може отак, просто статися,

Що ми один-одному і в день, і в ночі, візьмем і перестанем снитися.