Після сну

Мені сьогодні наснилася війна,

І серце в жилах, наче охололо,

І відчай охопив мене з повнА

Душа на відстань певну відлетіла.

Не здамся я, коханий рідний край!

Берегтиму тебе не лише у серці,

Ніколи Тобі не скажу «прощай»,

Моя любов в тобі, чекай, озветься.

Нехай зростає степовий мій син –

Моя надія, все моє життя.

Змужніє хлопчик виросте, - і ти

Побачиш, що є

справжнім запорізьким козаком!

Мені сьогодні наснилася війна,

Стежками рідними до болю

Ми утікали з сином на руках,

Ховаючись окопах від неволі.

Я не загину, чуєш, у бою!

Я не загину, мій народ єдиний.

До перемоги йтиму кожен крок,

Тому що Україна

«ще не вмерла» і не згине.

28.11.14р.

©Махновія Степ