Після весілля

Заграла музика — змовкла,

Згасли келихи й вогні.

А я вийшла, ніби змовниця,

Під дощем — сама в тіні.

Сльози? Та де там — усмішка.

Бо кого шкода — того жаль.

Ви купили собі фотокнижку,

А я — душу без печаль.

Ти гуляй, “українко з роду”,

Хай тебе фотограф коха.

Я вернусь до свого народу —

Де не фальш, а земля й ріка.

Там мамалиґа, плачинди,

І сміх, і пахне вином.

Я — із серця, не з модних сторінки,

Мій корінь глибокий, мов сон.