Пісочні годинники

Життя продовжується завше попри все

Іде крізь спущений в скорботі прапор,

Крізь обмілілі води, що в собі несе

Старий Дніпро, де облітає явір

Пожовклим листям, висохлим як хмиз,

Бо осінь крадеться, мов кішка охолола,

Сповзає стовпчик Цельсія униз

І швидше облітають стрілки коло

Лелеками злітають у краї,

Курличуть щось, тепло беруть з собою

Годинники пісочні чарівні

Встановлені майстерною рукою.

Пісок в них добігає до кінця

Та скільки його там - ніхто не знає

Збігає літнє золото з лиця

З лиця землі у запорізькім краї.

#ольгамихольська #віршіукраїнською #пісочнігодинники