Питала ти ще й пошепки

Питала ти, ще й пошепки:

"А потім що?"

Пекла шибки?

Кохання ніч улюблена,

у неї ти розгублена...

Та ранком, містом, збуджена

красиво йдеш від диво сна...

руде волосся, слів гачки

та каблучки що голочки.

У синь - очах -

глузливість меж,

є в них наказ -

за словом стеж...

тобі

з тією,

вишнею,

коханою колишнею...

у любощах забутою.

Де чари -

квітки з рутою.

Для мене ти

вчорашня, вже

як вранці сонце: негліже...

і з безпорадно милою

у млості щастя силою..

І як себе поставиш ти,

як рахувати змусиш ти:

що є десь жінка інша, так...

- любились... - хижий час мастак...

хоч та питала пошепки:

"А потім що?"

- Пекла шибки?