ПИТАЮ, МАЛЮЮ, НЕ ЗНАЮ

ПИТАЮ, МАЛЮЮ, НЕ ЗНАЮ

(Відповідь С. Терпеливець на коментар до вірша «ЯК МОЖНА ЖИТИ ТАМ…»)

Як можна жити там – цього́ не знаю,

Не довело́сь мені таке пізнать,

Але молю́ і Господа благаю,

Аби в житті цього́ не скуштувать.

Як можна жити там – себе питаю,

Та відповідь не можу я знайти,

Минає час й до цьо́го повертаю…

Щоб я… життя й… далекії світи…

Як можна жити там – питання вічне,

Але, напевно, кожному своє́,

Та точно це не є ніщо́ трагічне,

Та вічне відчуття, що не своє́.

Як можна жити там – не уявляю,

Бо доля не закинула туди,

Але в думках я це перебираю:

Щоб я й чужі далекії світи…

Як можна жити там – в думках малюю,

Картини постають,та… не моє…

Думки́ про це гаптую і гаптую,

І кожна з них снує́, снує́, й снує́.

Як можна жити там – не розумію,

Щоб не прийшлось покинуть рідний край,

Який, немов коханого, лелію,

Який для мене – незбагненний рай.

25.01.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025

ID: 1044912