пів року ми з тобою розміняли

пів року ми з тобою розміняли

за вікнами різні міста

ми говорили ночами і днями

днями й ночами без перестану

ми завжди були дуже різні

і це не змінилося з часом

я не переношу у фільмах різнІ

ти ніколи не ставиш ком

ставиш крапки

між нас не одну, а три

і разом ми допоки

у нашому фільмі не побігли титри

зітри все погане зі мною й гони

нас до кращих країв

та тобі на плечі погони

а мені лиш питати чи їв

«не плач, люба, лишилось сто днів» –

скажеш вкотре крізь кілометри

а у мене чекання на дні

до вокзалу, на ранок білети

ти зустрінеш мене ромашками

чи цукерками, не суттєво

я здивую тебе рядками

що змінили моє єство

нам лишилося не багато

варто трохи перечекати

і ти будеш чудовий тато

а я буду найкраща мати