Півень

Зоря майнула, мов стріла,

неначе іскра, пісня згасла,

і тільки з мокрого зела

роса краплинками сплила,

мов слово, чиста й ясна.

Вже обріїв зігнувся рівень

у круглу смугу обруча,

і ніч почала вже кінчатись,

неначе ватра, догоряти.

Ось ранок синім возом їде

і сонця сніп в село везе.

Крильми шумить червоний півень —

співучий з міді

серп.