“Півпуда бринзи і корзина перцю”

Півпуда бринзи і корзина перцю,

І сірий дощик скаче в казані…

Як доведеться, то вже й доведеться

З тобою й. помирати тут мені.

Напечемо солодкої цибулі,

Із підчеревини нашкваримо шкварок…

Під тихий крок зорі, під води призаснулі

На цей пісок і ми вкладем свій крок.

Ми станемо тут жити та любити,

Під темним летом темних кажанів

Тут будем колисати свої діти

Й варить їм сірий дощик в казані.

1966