Пізнай мене, мій овоче

By Особа Пропаща

Written 2025-09-11

Пізнай мене, мій овоче, пізнай

Десь на розібранім ослоні

В гарячім материнім лоні

Кохай мене, мій овоче, кохай

Кохай мене, хай і в душі провина

Най тисне горло тугість днів

Моє життя - твого лиш половина

У четвертині грішних снів

У роздоріжжі підзабутих

І мрій, і спогадів, й блукань

Не здужати, не пригорнути

Малому серцю цих страждань

Не розірвати цю полову

Не перервати низку днів

Від скрегтоту саможиттів

Жахливо марну й вкотре хвору

09.02.23