ПЛАЧ УКРАЇНИ

В нас плаче Ржищів, плаче Запоріжжя,

І Краматорськ, і Харків, І Херсон…

Не гори це, й не б’ють у їх підніжжя!

Й на жаль, це не страшний наснився сон.

Усюди плач, плач неньки-України…

І Суми, і Одеса, і Дніпро…

Стають щомиті згарища-руїни.

Чому́ в нас біль й не сіється добро?

У жодному кутку нема споко́ю,

Усюди кров, трагедія і біль,

Прийшов раschиsт із клятою війною,

Прийшла гнила смердюча раsch@цвіль.

Людей вбивають всюди щохвилини,

Удари завдають зі всіх усюд,

І згарища, й руїни, й крівця плине,

На кожнім кроці гине неньки люд.

За що ж потвора в нас людей вбиває?

За що він позбавляє їх життя?

Коли Госпо́дь за це їх покарає?

Коли зупи́нить кровопролиття?

Нема безпеки в жодному куточку,

Бо всюди доліта ракета й дрон,

Вдаряє й по дитячому садочку…

Коли ж прийде́ усім убивцям скон?

За що ж потвори чинять так із нами?

За що стирають нас з лиця землі́?

Цвинтарі повні доньками й синами…

Життя усіх лишають моsk@лі.

23.03.2023.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023

ID: 977957