Плаче небо

Плаче небо. Земля мов пустеля.

Поятровані душі й серця.

Назавжди спорожніла оселя

Провела в путь останній бійця.

Горем-сумом сповита дружина

І в розпуці змарнілі батьки.

Він не бачив з народження сина,

Не побачить й весілля дочки.

Він життям заплатив за свободу,

Душу й тіло за неї поклав.

Гідний Воїн козацького роду

Рідну землю в біді захищав.

Його мрія про вільну країну

З мирним небом над житом рясним,

Про велику щасливу родину,

Назавжди залишилася з ним.

Плаче небо в скорботну годину,

Болем сповнені душі й серця.

Захисник захистив Батьківщину,

Україна ховає бійця ...

15.11.2015