«Плив гордо яструб в лазуровім морі»

Плив гордо яструб в лазуровім морі,

Широко круг за кругом колесив,

А на горі в ожиданні і горі

Лежав я й лету яструба слідив.

Я ждав на ню, свою єдину зорю…

Мов яструб, бистро я сюди спішив,

Від рана жду, думками поле орю –

Нема голубки! Серце біль здушив.

Нема голубки! Тільки яструб в’ється!

Нема голубки! Дарма серце б’ється!

Вже ніч. В розпуці знов я геть пішов.

А за ліском на тій ж горі чекала

Вона весь день на мене, виглядала,

Тужила важко й плакала за мнов.

10 мая 1878