ПОЧАТОК РОКУ (Місяць Січень)

За хвилину до півно́чі Грудень вже поспішно втік,

Тут-же Січень Рік минулий вправно різаком відсік.

Й розпочався відлік часу, обновилася Земля,

Гонориться одиниця на листку календаря.

Січень сумніви розвіє, жирну рису підведе,

І прожитий час торішній тільки в спогадах прийде.

Сніжне поле - чиста книга, без єдиного рядка,

Перше слово написати простягається рука.

Він прибув ошатно вбраний, в білій шубі сніговій,

І летить за ним хуртеча ще й сніжинок цілий рій.

А вночі морозом вдарив, аж пробрало до кісток,

Що аж місяць здичавілий затремтів серед зірок.

Січень гордий та надмінний, середульший із братів,

Він володар снігопадів й повелитель злих вітрів.

Суперечок не потерпить, на все погляд в нього свій,

Навіть Лютий не посміє з ним вступити у двобій.

Сад притих під снігом білим, ніби квітне навесні,

А над ним летять не бджоли, а сніжинки крижані.

Можна слухати хуртечу та дивитися в вікно,

Як нам Січень крутить плівку чорно-білого кіно.

Скудна фарб його палітра! Але в цьому є свій плюс,

Його вишукана скромність - то його козирний туз!

Тож не дивно, саме Січень для Зими є фаворит,

Його стиль, аристократа - монохромний колорит.

А селяни - люд робочий, є запас сухих дровець,

Господиня піч розтопить й зварить пишний холодець.

Бо у Січні свят чимало! Щедрий вечір й Новий Рік,

Тож нехай, в домівку кожну, прийде щастя на поріг!