Поцілунок

By Павло Глазовий

Приключилась ця пригода у лиху годину,

В чорні дні, коли фашисти вдерлись на Вкраїну.

…Їдуть разом у вагоні офіцер дебелий,

Гарна дівчина, бабуся і хлопчак веселий.

У тунель влітає поїзд десь на перегоні,

І стає, як серед ночі, темно у вагоні.

І лунає поцілунок і удар по пиці…

Вийшов поїзд із тунелю, мчить по залізниці.

Офіцер спідлоба блима люто, як злодюга.

Біля ока у фашиста — синій ліхтарюга.

Їде й думає бабуся: “Проклятющі фриці…

Цмокнув дівчину в тунелі і схопив по пиці”.

А дівчина про фашиста дума: “Тьфу, поганий!

Цілуватись до бабусі ліз, бандило п’яний.

Та бабуся — молодчина, видно, жінка горда.

Так ударила навідліг, що набрякла морда”.

Офіцер до ліхтарюги приклада хустину,

Кривить пику дурнувато й дума про хлопчину:

“Бач, в тунелі цмокнув дівку, ніби ненароком,

А я маю через нього ліхтаря під оком”.

А хлопчина їде й дума: “От робота чиста!

Сам себе у руку цмокнув і огрів фашиста”.