Подих осені

By Неоніла Володимирівна Гуменюк

Written 2020-08-03

Горобинову ватру роздмухує вітер,

Зірочками яскравими айстри горять,

Ластівки молоді вже навчились літать,

То прощається з нами барвистеє літо.

Іще сонечко вдень усміхнеться привітно

І купатися можна та позагорать,

А намисто з роси вранці й ввечері зимне,
Уже ноги остудить, босоніж як стать.

Не померкла краса іще літа розмаю,
Лист жовтіє між зеленню вже де-не-де.

Це вже осені подих легкий відчуваєм,

Дає знати вона, що вже скоро прийде.

2016 р.