подивися на мене - мене тут нема

подивися на мене - мене тут нема

лише тінь моїх тіней сидить в узголів'ї

ти не спиш - я не сплю

молодий сатана

у кімнати несе найпекучіше зілля

•

на столі без‘язика димить голова

мироточить земля у щербатім вазоні

і хрипить біля вікон бездонний казан

під сирени горить святий юр на іконі

•

скільки тут би не жив - все той змій нам до рук

підповза підповза

сталь армує нам плечі

і ридає везувій у кутиках губ

серед слів невиразних і надломлених речень

•

хоч дерися хоч їж - а мене тут нема

бо я в кожнім чутті від окраїн промзони

і буяння садів їх тонкого щита

до тремтіння стовпів у підвалах і сховах

•

он виходжу - дивись! - у свинцеві хліби

де мій дім голубий посередині літа

поведи мене знов за живе поведи

від сівби до плодів соковитого світу

•

де вціліле зросте а захоже засне

і усе що було на кістках і одчаї

ця земля перемеле - невпокорений степ -

наш одвічний форпост і початок