Подорож

By Семенко Михайль

Я ходив з нею, далеко були ми —

Обходили немало поля і попали в ліс.

Скільки прани — бо не були ми злими —

Я звідти в кімнату приніс!

Сьогодні сиджу. Не вабить синій сніг.

У дзеркалі дививсь на риси.

Не бачив сад моїх сьогоднішніх ніг.

Цілий день пробув і самотньо згризся.

***