Подражаніє

Здоров, ясний морозний ранку.

Здоров, блакити сивий чуб.

Дощу немає вітер ріже, 

Кораль зсушених сумом губ.

Як велети варязькі в сонці,

Будівлі холодно стоять,

Проспектами сталевий бакхій

Трамваї колами гримлять.

Вже золото дерев проржавив

Зійшовший вчора хмурий дощ

І гуком тихим та спокоєм

Розбурхав рясний думок хвощ.

Змітай же злато теє, вітре!

Грими, трамвайних чобіт сталь!

Хай все навкруги ятрить рани,

Та серця не згноїть печаль.