«Подруге» (з Марини Цвєтаєвої)

Повторю, ще до розлуки,

Під любові щем,

Що любила я ці руки — владні… з сліз дощем.

Очі, за несамовиту

Вдачу всіх наяд.

Потребують щастя звіту — Випадковість, яд?

Всю тебе, в треклятій долі

Пристрасть, бачить Бог! — Є вимога — зміна ролі,

Випадково… двох?

Ще скажу необережно:

— Слухай, не спіши (!),

Це твоя душа безмежно — Поперек душі.

Так, тобі скажу — з мрій трунку,

Бажано, ти знай

— Губи дав для поцілунку

Ангел юний. Рай

— Погляд… Погляду — гріх зливи,

Сонце… " голубе "!

Не зустрів, лише щасливий,

На біду… Тебе.