Подрузі . щиро

Вона любить всміхатись на сонці,

Жартувати про всіх і себе,

Спогляда загадково в віконце

І не плаче, хоч серце сумне.

Її светри , можливо, колючі

Та в обіймах назавжди м'які,

Може , інколи, й жалить болюче,

Але знаю, що думи тяжкі.

Найбільш люблю я ці оченята,

Які дивляться на все ширш ,

Вони належать наче кошеняті,

Не здогадалась, про кого цей вірш?

Ти чекаєш кохання від інших ,

Поцілунків жадаєш від них,

Зрозумій, що любов- це щось більше ,

І збагни, що любов - це ти.