Подрузі (з М.Цвєтаєвої )

 "Як весело були з сніжинками

Ваш сірий, мій — що соболь, блиск,

Хутра; різдвяному ще, ринку ми,

Стрічок шукали щастя зиск...

Рудим, вітрилом, одяг до смаку,.

Ганчір'я, нам збували вщент...

Москви панянки знали хіть таку

Що дивно дурням, крий момент...

У час, коли народ розходиться,

Нам до собору, зась... не йти;

Де старовинна Богородиця

Зупинить погляд - біль мети...

О, це обличчя поляд з мурами,

Не благостний веде засів...

Кіоту з круглими амурами

Єлисаветинських часів.

Як руку Ви мою залишили,

Сказавши: "О, все буде так!"

Та обережно тіла тішили

Свічник,  що жовту квітку... - мак…

— З опаловим кільцем забута, ні,

Рука! - , уся не від щедрот! 

Ікону обіцяла Вам, мені

Сьогодні ж вкрасти; хоч ківот!

Готель у монастирськім омуті

— Гул дзвін та захід сонця, ось —

Блаженні, як чорниці, з дзвону, ті...

- Ми гримнули, москальським, щось.

Як Вам - гарнішати до старості -

Клялася я, - кидала сіль;

Як тричі - Ви у люті благості! -

Червоним королем, в дій біль.

Як голову мою стискали Ви,

У млості кожен завиток,

Як брошечка з емалі хисту мли,

Губ холодила, мрій ляльок.

Секунд любові трунку хлопця, чом

Щокою, пестила... Бог зна...

Ви у мені кохали хлопця ром,

Вам, до вподоби, Я... - весна. 

Грудень 1914