«Подрузі» (з Марини Цвєтаєвої)

Повторю, ще до розлуки,

Під любові щем,

Що любила я ці руки, владні… з сліз дощем.

Очі, за несамовиту

Вдачу всіх наяд.

Потребують щастя звіту... — Випадковість, яд?

Всю тебе, в треклятій долі

Пристрасть, бачить Бог! — Є вимога, зміна ролі,

Випадково… двох?

Ще скажу необережно:

— Слухай, не спіши ,

Це твоя душа безмежно, поперек душі.

Так, тобі скажу, з мрій трунку,

Бажано, ти знай:

Губи дав для поцілунку

Ангел юний. Рай

— Погляд, погляду — гріх зливи,

Сонце… " голубе "!

Не зустрів, лише щасливий,

На біду… Тебе.