Поема про цей світ

           ПОЕМА ПРО ЦЕЙ СВІТ

Я по останньому пристанищу людському,

Іду якось, надворі стало вже темніти!

Аж чую голос в шелесті п'янкому,

А чи не хочеш, хлопче, з нами ти погомоніти!

Послухай, ти коли помреш - приходь до нас,

Так, так, спускайся вниз і йди до пекла!

З собою нічого не бери, ні хліба, ні ковбас,

Нема коли в нас їсти, бо боротьба запекла!

Ми знаємо, що ти в житті багато не грішив,

То будеш в пеклі, в сатани секретарем!

І ще й про зло писати ти не завершив,

То будеш по сумісництву у пеклі кобзарем!

Приходь, не сумнівайся, в нас все, як у Європі,

Підлога, стіни, стеля в кахлі голубому!

Не, як колись було і не, як в АТО в окопі,

В нас добре так, що і не хочеться додому!

У нас тобі роботи буде під зав'язку,

В смолі тебе варити ніхто не буде!

Виконувати будеш ти бісову указку

І навіть Бог про це тобі вже не забуде!

Адже останнім часом ми в пеклі зашиваємось,

Такий у нас наплив покидьків заможних!

А б'ються так, що ми, чорти від них ховаємось,

І більшість з них – вельможних та безбожних!

Все більше депутати і судді поміж ними,

Немало олігархів, міністрів, прокурорів!

І виглядають всі такими – злими і дрібними,

Та не лякаються вони пекельних коридорів!

Щоб сатані упхнути хабаря без черги пруться,

Уникнути стараються котла з киплячою смолою!

Щоб один одного лайном облити щосили дмуться,

І не приховують, що сволочі вони із совістю гнилою!

То ж будеш цю мерзоту заносити в журнал,

А самих сволочних без черги кидати в смолу!

Від сатани вершити будеш в пеклі трибунал,

Адже народ твій хоче покарання кожному козлу!

Ні, біси, з вами зовсім, мені не по дорозі,

По-перше звик я бути у світі трударем!

Не хочу бути в пеклі я, ба, навіть на порозі,

А тим більш у сатани його секретарем!

По-друге зовсім я не хочу помирати,

То ж я піду від вас, ідіть ви всі до чорта!

А ви на цю роботу Лазаренка можете забрати,

Або його подільників – у нього їх когорта!

Іду я далі, знову чую голос вже тендітний,

Ну, що відмовився до сатани піти секретарем?

Ну, молодець, поступок ти зробив помітний,

Тоді дай згоду і ми тебе до раю заберем!

Для життя в раю ти непоганий кандидат,

Не будемо ми тебе вантажити роботою!

Ти будеш інколи на вежі гримати в набат,

І будеш райські яблука вкривати позолотою!

А між цими справами будеш слідкувати,

З пекла корупціонери – в рай щоб не прокралися!

Бо вони такі що зможуть і рай пограбувати,

Бачиш, що до тих дверей - троє вже припхалися!

Янголи, я дуже прошу, ви від мене відчепіться,

Відмолився я від пекла, та і в рай не дуже хочу!

Чим живу я в цьому світі – зрозумійте і пройміться,

З вас тоді ніхто не скаже, що я вам голову морочу.

Зрозумійте, я насправді, світ люблю цей до нестями,

Світ, за тебе я готовий стрибнути в огонь і в воду!

Признаюсь тобі в любові задушевними піснями,

Бо отримую від тебе незрівняну насолоду!

31 жовтня 2018 року Леонтій Павлюк