Поет (“Я жду, коли надійде хвиля”)

Я жду, коли надійде хвиля

І мою душу підхватить бурун.

Я не люблю, коли поруч — мила,

Я під моїми ногами — грунт.

Моє серце прагне неіснуючих квітів.

Моє серце квітне у болях шукань.

Я не сам, я не сам на світі —

Моя буря у фарбах світань.

Я любуюсь безсюжетністю бурі,

Сила — мій динамічний сюжет.

Мій світ — в тонкій мініатюрі,

Я — беззразковості поет.

***