Поетові-лауреатові

Як ми втішалися малі,

Коли в роки давноминулі

Борець заїжджий брав з землі

І рвав угору мідні кулі!

Що той борець вдававсь до гри,

Не помічав ніхто в народі —

Бо на плечах росли бугри,

Неначе гарбузи в городі.

Та згодом взнали: кулі ті

(Ми вдень продерлись за лаштунки)

Були всередині пусті

І навіть дзеленчали лунко…

Поет! Помазано перстом

Тебе в палацах урядових.

Та я продерся в грубий том —

Поза лаштунки рим чудових.

Є слів холодні блискітки

І є метафоричні м’язи;

Є припасовані рядки,

Де фраза тулиться до фрази.

І є ціна твого вінця:

Творіння на сторінці кожній —

Мов кулі клоуна-борця,

Які всередині порожні.

23.10.1980, Мордовія