Поезії згуби

1.

З перерізаним горлом

І захололим осміхом губ

Стояв

І куди рушити не знав.

Всі оганьблені й розчаровані

Всі зневірені —

Друзі мої.

2.

Хто?

Я жду.

Приходь сильний.

Кохана —

Не треба щирості.

Я роздавлений.

3.

Ах

Вона потрібна й необхідна

Моя розгубленість.

Ліхтар осліп

Од світла.

4.

Світ не винен

Що немає на світі

Жившого.

Воскреси!

5.

Метелик душі роздертої —

Прости.

6.

Злови мій акорд

Незнана — рідна моя.

Ти бачиш вперше.

Придави останній клавіш.

7.

Хто ще боїться себе?

Убий мене тільно.

Бо мене веде шлях.

Я — “призначений”.

8.

Я заплющений.

Ім’я моє — тоскність.

***