Поезію сію. 5#38

Бараночниця, Випинання, Кукурудза, Гідропрес, Хлібороб.

А можна я здам цю позицію сьогодні?

І нічого особливого не буду писати?

Слово «Бараночниця» рідко стрітиш, згодні?

Але хто я такий, самому слова обирати…

Генератор слів, як знущання, мені оце випинає.

І пишу хоч щось, без душі, без надій.

А надія з кожним днем ніби як відлітає,

З кукурудзяного поля, літаком за обрій.

Я так стисло і сухо не люблю писати,

Ніби як гідропресом моє натхнення прижали.

Да і сумніваюся, що хтось, колись запитає:

Що було на тих, нікому не потрібних, скрижалях?

Я поезію, сію, від сердця, врожаєм.

Хліборобом її по осіні назбираю.

І хоч це, щось поміж моїм адом і раєм,

Себе перед вами я до душі розбираю.