погана парт і я

Я була нечемною, злою,

З іржавою бензопилою.

Всі щось хотіли, а я нічого,

Ані хобі, ані нігтів, ані всього святого.

Я вже проговорила кілометри речень,

Серце стискалось моє від емоційних течій.

Без заперечень -кожен був кращим в світі.

Як же тебе, як же тебе не любити?

Принц, імператор, спаситель,

Заплутаний серед лір, твоє

Мистецтво робити повне із напівмір.

Боже, які ж в них німби, сяють, немов зоря.

З терніїв в мене квіти, а на нозі петля.

Чуєш, кому ти потрібна?

Твоя галерка пуста.

Ти себе бачила в вікнах?

Бачила, я - проста.