“погляд дерева покруч”

погляд дерева покруч — за ласку дарують дукати

за труну самота за вогонь чикатіловський сплін

причаїлась задуха в легенях маленької хати

де ночуємо порізно Він або я або Він

облітають лані благально доліплені з воску

крига слів розкололась бо там уже інший ґазда

ми плекаємо зустріч під білими нігтями мозку

та сліди під порогом постійно змиває вода

я люблю Його мовчки люблю Його немічну маску

Його тінь під очима і німба вологий синець

я Його проклинаю як млосний язичницький жрець

і як дурень тубілець жеру Його тіло на паску

так форелі в судинах минають лягають на дно

так новітні мерці обзираються що за потвора

я щодругої ночі навщент роздираю вікно

аби хата вдихала повітря споруджене вчора

та приходять дерева і втупивши очі в софіт

подарують за ласку дукати сантими тіролі

я начхав на цю маску начхав на нудні Твої ролі

обійми мене Боже і хай заокруглиться світ