Погляд, як карти з Богом

By Юрій Вітяк

Погляд, як карти з Богом,

Гра неможлива. Утопія.

Сонце так смажить, зо попелу –

Я на твоєму плечі.

Гострю думки-мечі

Із ренесансною втомою

Хочу зродитися комою,

Щастям, гучним прологом,

Погляд, як карти з Богом,

Карта на наше грядуще,

Душі, як кавові гущі,

Запахи плоті сплелися,

Де ж ти фатальна милосте,

Дай же дізнатись імення,

Крила на наші рамення,

Сором на нас самих,

Час всю непевність підстриг,

Можна тепер Ікаром,

Нужбо обоє в парі,

Падати тож не вперше.

Знаєш, любов, як звершення,

Ніби життєвий приділ,

Дивний магніт у тіл,

Нас приєднав прожогом.

Погляд, як карти з Богом.