“Поглянь і глянь: з-за весен зими стали”

Поглянь і глянь: з-за весен зими стали.

Настав той день, я думав — промине.

Осінніми імлистими устами

Не бий, не ріж, не дорізай мене.

Дивись: моря. Дивись: мій погляд — поле.

В легкій руці легке перо ячить.

І степ за полем, щастя попід болем,

Попід тихеньким болем, що мовчить.

Не йди, а глянь. Дивись, пошерхотіли

З осінньої нетихої плавби

Очерети. Очерети вчамріли.

Люби мене. Нікого не люби.

1982