Погода (90)

By Максим Марков

Written 2024-05-30

Вона не завжди ідеальна,

але з тобою, неважливо.

І коли спека аномальна,

і коли дихать неможливо.


У сніг лапатий і у зливу,

у вітер, що зриває дахи.

Сховаємось за пишну сливу,

будем чекати, ніби птахи.


В мороз глибинної пори,

в ранній туман у вікнах міста.

Піднімем руки догори,

ця мить для нас, лиш особиста.