Поговори зі мною просто, як завжди

Поговори зі мною просто, як завжди

Я розкажу тобі як осінь йде по двору,

Як від холодної її ходи

Вже так давно лікую душу хвору,

Що клин лелек іще не відлітав,

Пливе за вітром павутиння нитка.

Ти думав, що я сильна - не вгадав

Буває, може, та то тільки зрідка.

І все змішалось, наче в один день

Й тому без тебе вже не буде краю

Частіше скаржусь собі на мігрень

Іще частіш про неї забуваю. 

Десь гинуть люди, там несуть хрести...

Чиєсь насмерть понівечене щастя...

А ми живі... В обіймах самоти...

І осінь, наче першеє Причастя.

#ольгамихольська #віршіукраїнською #віршіпрокохання #осінь #щастя