Покажи мені гори

Покажи мені гори, назви їх, скажімо, Карпати.

Там, де вітер прозорий розгулює між рукавиць.

Ти так швидко говориш, ти точно не хочеш поспати?

А я так витріщаюсь, неначе ти теж - краєвид

Покажи, як це місто вкривається снігом і льодом,

Як рукою твердою мороз залишає курсив.

Заспівай мені пісню, назви її хай, колядою,

А якщо ми ще візьмем Меланку з собою в ліси?

А якщо нам за ранком? За руку? За роком наступним?

Тут куди не наступиш - скрипить під підошвою наст.

Хтось до нас он уже написав кілька речень для вступу,

А за нами - варіанти для назв.

А за нами - сюжет.

А за нами гора, а між нами і слизько, і в'язко,

І вітри, як хлопчиська, цілують в обидві щоки.

Хай між всяких там драм наша буде не драма, а казка -

Збережи, розіграй, напиши її нам від руки.

Покажи мені гори - такі, щоб аж тьохкало в грудях,

Щоб уже не хотілось нікуди, крім наших підніж.

Ти так гарно говориш, я жодне зі слів не забуду,

Закохай мене в грудень. Затримай його ще на ніч.