Покажи мені сон

Осінній вечір тихне за вікном,

І пахне хата молоком і димом.

Стоїш на лаві, круглий, мов бубон,

Мій **Гарбузику**, такий незамінний.

Ти наче сонце, що втекло із літа,

І заночувало в жовтій кожушині.

В тобі живе історія уся,

Що шепотіла мати при годині.

Тебе розріжуть завтра, та сьогодні

Ти — мій ліхтар, і мій чарівний дім.

Прошу тебе, мій друже, тихі ночі

Мені тихенько покажи у нім.

**Гарбузику, покажи мені сон:**

Про теплу землю, де нема журби,

Про чорнобривці, про старий паром,

І про дитинство, що летить без вороття.

Про бабусині теплі пироги,

Про тихі зорі, схожі на ожину.

Про те, як треба, щоб ми берегли

Свою надію і свою родину.

Стоїть натхнення, тихо й золотаво.

Вже час відпочинку, часу не марнуй.

Мій добрий, щедрий, тихий, гарний **Гарбузику**,

Ти просто мрію для мене наколдуй.