"поки вдих і видих зберігають нейтралітет..."

поки вдих і видих зберігають нейтралітет

голос починає свій шлях самурая

з піднебіння у піднебесся

шереги обрізаних зимових дерев —

письмо ієрогліфами східного бога —

нітяться через свою голизну

як нітилася би нічка

позбавлена темряви

вітер розгойдує гілки

мов палички диригентів

перед глухим оркестром

вітер дме і сніг з гілок

осипається в конічні замети

наче ідеальні мурашники

для мурах-альбіносів

а деякі зі сніжинок

мов катапультовані камікадзе

летять на теплу поверхню щік

вертаючись блудні додому

згадавши як були слізьми на очах

до того як втекли й проминули

повним колом води

голос стелиться по склепінню неба

відлунює обережно

ніби боячись спровокувати

черговий снігопад

14.07.21