Поки вона мовчала,він сміявся

Вона мовчала

Заживо ковтаючи лезо,

І не кричала

Аби собаки не будили пресу.

Захлиналась кров'ю

Не посміхаючись широко,

Аби всі думали

За що вона це щастя отримала?

Він сміявся

Губивши усі манери,

І забувався

У снах зі спекотною леді,

Смикав руки

Коли вона намагалась його втішити,

З огидою гиркав дверима

Коли усі стіни тріскали,

Від її криків та відчаю.