Покину рідний лісостеп

Покину рідний лісостеп,

чкурну далеко за Шегино,

піду в переодягнений вертеп,

прости земля свою дитину.

Розбиті сваї, крихітний бетон,

агресивне гарище сичить у тлінках,

шукає рятувальник потерпілу,

тягне тіло в надколінках.

Дзижчить над вухами

комар з далеких буде територій,

несе він смерть громаді серед ночі,

готує для живих він крематорій.