Покружляти, покружляти...

Так хочеться побути квіткою хоч трохи,

Напитися з земних глибин вологи.

Краси природньої від них ще зачерпнути,

Відчути подих ранку й в краплиночках роси побути.

І сукню кожної з красунь приміряти й одіти,

Щоб знати про що мріють проліски і першоцвіти.

Чого це айстри ще одіті кожен день як в свято,

Чи може в них є шанувальників багато?

Хотілося б ще загубитись у ромашковому полі,

І із волошками і маками натішитись доволі.

З вітрами ще під ручку погуляти,

І просто в танці щастя покружляти, покружляти...

***