Політ юності

Юність моя – це мрій політ,

Де сонце сяє й долає бід.

У велике поле, у вільний світ

Я йшла вперед, у серці розквіт.

Там, де бринять акорди про любов,

Моя душа знаходить прихисток.

Падала я часто, вставала знов,

Шукала щастя, мандрувала в дивах.

Ніхто не тримав мене за руку,

Самотність огорнула дитину в мить.

Та я не здавалася, ламала скуку,

Йшла крізь негоди, щоб мрію зловити.

У голові – думки, а в серці — віра,

Шукала я світло в морі пітьми.

Душа моя вільна, як срібляста зірка.

Я знала: прийдуть мої світанки.

Тепер, коли вітер гуде в степах,

Стою я, мов скеля, тверда і міцна.

Мої задуми – це крила, що в небесах,

Я не здалася, і сила моя жива.

Юність пройшла, серце палає,

Ті мрії, що несли мене в бій.

Я впевнено йду, знаю, що можу все,

І світ обовʼязково мені усміхнеться.