Полюби мене

Лисий я, волосся спало,

Решта білая, як сніг,

Недалеко моя яма,

Та я в яму ще не ліг;

Що збіліло — замалюю

Ще й нового накуплю —

Полюби мене, дівчино,

То-то я тебе люблю!

Небагато в мене мізку,

Та і пусто в голові,

Та я змалку оженився

На багатій удові;

І я собі узяв гроші,

А бог — милую мою —

Полюби мене, дівчино,

То-то срібла надаю!

Не ложив я свої шиї

На правдивії ваги,

Погнув її не їдному

Аж до самої ноги.

Зато тепер, як биндами,

Собі шию обів’єш —

Полюби мене, дівчино,

То-то слави нажиєш!

Скаменіло моє серце,

Хоч і м’якше не було,

Як дитина — не гадає,

Що добро і що то зло;

Але зато як часами

Кілька капельок прийму…

Полюби мене, дівчино,

То-то щиро обійму!