Полон любові

А я потрапила в полон любові,

Весна мені відкрила двері нові.

І закрутилось в голові й пливе перед очима світ,

І щастя ллється в душу, ніби вперше, незалежно від прожитих літ.

Вже пахне проліском, що ніжно так пробився із під снігу,

А в нього на стеблинці кошик із тепла і сміху.

Радіють птахи, з ними й звірина,

У дім лісний, і в мій – прийшла весна.

Любов така - як навесні погода,

То сонечко цілує, а то вже крапельки дощу й негода.

Та лиш солодкою, вона ніколи не буває,

Та все ж, щасливий буде той - хто у житті її пізнає.

***