Польові квіти (263)

By Максим Марков

Written 2024-12-24

І мов рослини польові,

ми не сумістні, щоб любити.

Ти мов волошка чарівна,

я - конопля, яку б‘ють діти.


І наша доля - навпаки,

підказує що з тим робити.

На тебе споглядать роки,

мене зірвати і спалити.